Робота не приносить нашим співвітчизникам ніякої радості.
Як показало опитування, проведене Дослідницьким центром рекрутингового порталу Superjob, кожного п'ятого працюючого українця щастя від перебування на роботі позбавляє низька оплата праці.
Кожен шостий українець відчуває дискомфорт на робочому місці через погані відносини з керівництвом, кожен восьмий - через заздрість колег. Десять відсотків опитаних страшно пригнічує, що їх робота носить одноманітний, монотонний характер, а кожен 25-й з жалем констатував, що змушений цілими днями займатися справою.
НІ В ЖИТТІ ЩАСТЯ ...
В цілому опитування показало, що приводів для розладу на робочому місці в українців маса: затримки зарплати, некомпетентність колег, відсутність кар'єрного росту, невиконання обіцянок роботодавцем, погані умови праці, нерозуміння, незручний графік роботи, сувора дисципліна, ненормативна лексика і т.д. , і т.п. Виявилося, що тільки 3 відсотки опитаних не бачать ніяких причин для того, щоб відчувати себе на роботі нещасними.
- Приводів для невдоволення на робочому місці можна знайти безліч - кожен читач призведе вам десятки своїх причин, - говорить психолог Марина Деркач. - Думаю, тут як не можна краще підійде відомий порада: якщо не можете змінити ситуацію, змініть ставлення до неї. До того ж задумайтеся про те, що саме робота дозволяє комусь купувати найнеобхідніше, а кому-то - балувати себе і близьких. Так що в наш час масового безробіття наявність роботи - це вже само по собі щастя!
БЕЗРОБІТТЯ: НЕ ВСЕ ТАК ОДНОЗНАЧНО
Дійсно, за показниками безробіття ми йдемо в ногу з усією Європою. Згідно з підрахунками Міжнародної організації праці (МОП), без роботи в Україні сидить кожен 11-й. Експерти ринку праці констатують, що є чимало сфер діяльності, де сьогодні знайти роботу вкрай проблематично, але особливо важко доводиться випускникам вузів - через відсутність професійного досвіду.
Втім, не все так однозначно. У це важко повірити, але українські випускники і самі далеко не завжди хапаються за перспективні можливості.
- Не так давно ми намагалися набрати персонал у вітчизняний банк, що входить в першу десятку, - розповіли "Комсомолці" в одному зі столичних кадрових агентств. - Банк розширював філіальну мережу, і адміністрація була згодна на випускників економічних вузів без досвіду роботи. На жаль, ми не змогли виконати замовлення, і справа тут зовсім не в недовірі до кадрових агентств. Згідно з умовами договору, розплатитися з нами за послуги здобувач повинен після отримання першої зарплати, але наші молоді фахівці вважають за краще роками сидіти без роботи, ніж розлучитися з 10 відсотками першого заробітку.
ЩО ЗАВАЖАЄ
Численні опитування і дослідження виявляють цікавий парадокс: з одного боку, українці вкрай незадоволені своїм матеріальним становищем, з іншого - абсолютно не готові на трудові подвиги.
Серед основних причин, які заважають безробітним українцям шукати нову роботу, а працюючим - працювати з повною віддачею, експерти називають:
- низькі зарплати,
- відсутність гідних стимулів для роботи,
- сімейні обставини,
- дискримінація за віком.
А ще, на думку експертів, відчути себе "своїм" на ринку праці українцям заважає "непотрібне" освіту.
- У нашому суспільстві склався стереотип, що вищу освіту мало не обов'язково, тому випускники щорічно практично в повному складі штурмують виші, - говорить психолог Марина Деркач. - Плюс молоді хлопці, які йдуть до інституту, щоб ухилитися від армії. Всі вони не тільки "випадають" з ринку праці на кілька років, але і в майбутньому навряд чи будуть затребувані. На кваліфікованих фахівців вони не тягнуть, але і в робітники не підуть - непрестижно. В результаті безробітних з вищою освітою багато, а робочих рук не вистачає.
Компетентно
У пошуку роботи для багатьох важливий процес, а не результат
- Властивість людської натури - прагнути до досягнення результату з мінімальними витратами праці - дуже корисно і привело в підсумку до розвитку цивілізації, - вважає керуючий партнер компанії SM Consulting Сергій МАРЧЕНКО. - Але між користю від розумного використання своєї праці і дармоїдством проходить дуже тонка грань, яку не завжди вдається розгледіти. Спостереження останніх років за мотивами пошуку роботи претендентів говорять про те, що часто замість пошуку роботи люди займаються імітацією. Наприклад, урочисто оголошують рідним, що розмістили своє резюме в Інтернеті. Це, звичайно, прекрасно! Але для того, щоб здобувача завалили пропозиціями про роботу, потрібно володіти дійсно видатними і затребуваними навичками. А резюме звичайної людини, розміщене навіть відразу на декількох сайтах, навряд чи приверне чиюсь увагу. Набагато ефективніше шукати відкриті вакансії і слати своє резюме безпосередньо роботодавцю, але імітатори рідко вдаються до такого прийому - для них головне не результат, а процес.
Найчастіше такими імітаторами стають молоді люди, які закінчили навчання в школі чи вузі, але не квапляться вести самостійне життя. Іноді перехід у доросле життя затягується на роки. Знаю одну сім'ю, де 26-річний син досі живе з батьками, які його годують, одягають, дають гроші на пиво і сигарети. Цей молодий чоловік довгий час - близько двох років - вдавав, що працює: кілька годин на тиждень викладав на комп'ютерних курсах, отримуючи 400 гривень на місяць!
Такий прийом дуже поширений серед імітаторів - вони начебто і працюють, але абсолютно не напружуються і висять на шиї у рідних, які розплачуються за те, що не змогли вчасно прищепити дитині таку корисну рису характеру, як самостійність.
До речі, нерідко саме родичі шукають роботу для імітатора, зневірившись дочекатися того моменту, коли він знайде її сам. У моїй практиці був випадок, коли молоду людину на співбесіду привела бабуся. З досвіду знаю, що брати на роботу такого персонажа - заняття невдячне: очевидно, що працювати він не буде. Щоб бути впевненим, що пропонована робота важлива для здобувача, багато роботодавців свідомо ставлять на його шляху додаткові бар'єри: багаторівневі співбесіди, тести, практичні завдання, стажування.
Але я б не сказав, що українці унікальні в своєму прагненні не працює - це хвороба більшості розвинених країн. В Європі вже виросло ціле покоління громадян, які не працюють в принципі. Це наслідок високих стандартів соціального захисту і щедрих посібників, видатних з будь-якого приводу. "Професійні нероби" не мають жодних амбіцій, їх влаштовує те, що у них над головою є дах, а в холодильнику - їжа, і більше їм нічого не треба. Хіба що розгромити під настрій пару кварталів в Парижі або Лондоні.
В ТЕМУ
Як ми відпочиваємо в робочий час
Той, хто думає, що в робочий час всі співробітники тільки й роблять, що працюють, безнадійно відстав від життя! Дослідження, проведене рекрутинговим порталом SuperJob, показало, що дві третини опитаних вважають за краще заповнювати трудові будні аж ніяк не роботою.
Серед найпопулярніших способів проведення часу на робочому місці респонденти називали:
- спілкування з колегами (9%),
- комп'ютерні ігри (9%),
- спілкування в "асьці" (7%),
- читання (7%),
- спілкування на форумах і в соціальних мережах (6%),
- блукання по Інтернету (5%),
- чаювання (4%),
- настільні ігри (3%),
- спілкування по телефону (2%),
- перекури (2%),
- вживання алкоголю (2%).
Головне - поспілкуватися з колегами.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Як встановили експерти компанії Jobline, на роботі спить кожен третій європеєць. Опитування, в якому взяли участь 21,5 тис. Респондентів з 14 країн Європи, показав, що найчастіше засипають на роботі ірландці, а краще за всіх стримують позіхи жителі Голландії. Опитані зізнаються, що заснути на роботі зовсім не складно, правда, 39% європейців щодня доводиться докладати титанічних зусиль, щоб не заснути прямо на очах у начальства. Найчастіше європейці засипають безпосередньо на робочому місці, на нарадах і в туалетах.
ПИТАННЯ ДНЯ
Згідно з висновками експертів більшість українців на роботі не відчувають себе щасливими. У зв'язку з цим наше питання:
Що вас зробить щасливішим на роботі?
Олександр АЛІЄВ, півзахисник ФК "Динамо", Київ:
- Ніщо не зрівняється з почуттям перемоги, коли виграєш важливий трофей, стаєш чемпіоном.
Маша СОБКО, співачка, срібна призерка конкурсу "Нова хвиля-2011":
- Я кожен день дякую Богові за те, що займаюся улюбленою справою, радую людей своєю творчістю та ще й гроші за це отримую.
Надія Мощинського, заступник директора спортивної школи № 21, Київ:
- Повноцінне фінансування спортивних шкіл. У нашій - 600 дітей, 8 з яких - в збірній країни. Інвентар, спортивну форму для них ми купуємо самі, а на змагання діти відправляються за рахунок батьків.
Ігор ВИШНЕВСЬКИЙ, заступник директора Будинку природи, Київ:
- Коли робота приносить моральне задоволення.
Оксана Фурса, ректор Інституту мистецтв художнього моделювання та дизайну, Київ:
- Мене робить щасливою не стільки саме досягнення мети, скільки шлях до неї, сам процес роботи.
Олександр Грамотенко, начальник відділу екології міськради, Ялта:
- Розуміння того, що ти можеш принести людям користь.
Олександр ПРИЛУЦЬКИЙ, зав. кафедрою Донецького національного медуніверситету, професор:
- Радують на роботі дві речі - коли мої знання допомагають людям і творчість. Адже ми, медики, як і художники, артисти, створюємо красу, здоров'я.
Андрій РЯБЧЕНКО, системний адміністратор, Одеса:
- Подобаються цукерки, які кожен день роздають тим, хто не запізнився. А ще у мене дуже багато незаміжніх дівчат в офісі.
Олена Федоненко, кандидат біологічних наук, Дніпропетровськ:
- Щасливим робить успішне завершення роботи. Ми досліджуємо іхтіофауну Запорізького водосховища. Для експериментів потрібні прилади, хімреактиви. Коли їх не вистачає, то задоволеності в роботі, звичайно ж, немає.
Олександр ШУВАЛОВ, авіаконструктор, Харків:
- Все до банального просто - затребуваність як фахівця і члена колективу.
Влад ПІКАЛОВ, керуючий мережею салонів італійських меблів, Запоріжжя:
- Сієста! Дайте мені післяобідній сон, і я буду працювати, як звір!
Джерело: job.ukr.net