Про те, як хороший проект Закону «Про зайнятість населення», політики говорять вже не перший місяць. Як неодноразово говорив Сергій Тігіпко, даний нормативно-правовий акт має на меті стимулювати роботодавців і місцева влада створювати нові робочі місця, дати молоді шанс отримати перше, а немолодим безробітним - чергове робоче місце. Разом з тим ретельний аналіз Закону дозволяє оголити деякі слабкі сторони - свого роду пастки як для роботодавців, так і для працівників.
«Дорого не працює»
Почнемо з того, що на саму боротьбу з безробіттям наша держава збирається витратити багато грошей. Де воно їх візьме - невідомо, тому потрібно бути готовим до того, що реалізація норм може суттєво вдарити по кишені платників податків.
До того ж роботодавець, який протягом року створював нові робочі місця і платив зарплату не менше 3 мінімальних зарплат на місяць (з 1 січня 2013 року ця сума складе 3402 гривень) за кожного прийнятого на роботу, має право на своєрідну знижку протягом наступного року в розмірі 50% від суми нарахованого єдиного внеску за цю особу.
100-відсоткова компенсація зі сплати єдиного соціального внеску покладено тим роботодавцям, які братимуть на роботу «неконкурентних» співробітників. До таких співробітникам законодавці віднесли наступні категорії працівників: ті, яким до пенсії залишилося менше 10 років, молодь при першому працевлаштуванні, сироти, інваліди, батьки з дітьми до 6 років та дітьми-інвалідами, особи, які відбували покарання. Таку людину направляє на підприємство Держслужба зайнятості, а опрацювати він повинен не менше двох років.
Сплачений за таких співробітників ЄСВ в бюджет буде компенсуватися роботодавцю протягом року. Тільки ось в разі звільнення таких працівників з ініціативи роботодавця доведеться повернути державі все гроші. Мало того, при звільненні горе-співробітника, за якого виплачувалася компенсація, за угодою сторін (чого людина, яка стояла до недавнього часу на обліку в центрі зайнятості, швидше за все, буде дуже завзято вимагати) з центру зайнятості направлять наступного. Або знову ж - доведеться компенсувати державі використовувані раніше пільги. Тому, ймовірно, мала частка роботодавців будуть застосовувати цю пільгу - вона буде пов'язувати їм руки в тому випадку, якщо вони захочуть розлучитися з співробітниками раніше встановленого терміну.
Законодавець чомусь обділив увагою приватних підприємців: якщо вони беруть на роботу терміном не менше ніж на два роки безробітних на нові робочі місця, то вони звільняються від сплати ЄСВ за таких осіб протягом першого року з дня їх працевлаштування тільки в тому випадку, якщо здійснюють діяльність в пріоритетних галузях економіки.
Також Закон передбачає створення робочих місць для людей, у яких мало шансів потрапити на роботу. Згідно з нинішнім законодавством роботодавців зобов'язували працевлаштовувати тільки інвалідів. Тепер до них додалася ще шість категорій, в їх числі: діти-сироти; особи, які виховують дітей до 6 років; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, та інші. Відповідно до Закону в компанії зі штатом від 20 осіб таких співробітників має бути не менше 5%. Погодьтеся, не найкраща норма для роботодавця, у якого в штаті з'являться ще ряд «мертвих» штатних одиниць, які будуть отримувати зарплату і не будуть працювати.
Пастки для шукачів
Найвідоміша норма Закону - це заборона вказувати у вакансії вік і стать кандидатів за винятком пропозицій про який-небудь специфічної роботи, яка може бути виконана виключно особами певної статі.
Парламентарії чомусь впевнені, що дана норма допоможе знайти роботу більшої частини українців. У реальності таке нововведення навряд чи захистить претендентів, яких все одно в разі відсутності у них відповідних навичок і компетенцій відсіють на стадії співбесіди. Але ось рекрутерам заборона на вказівку віку і статі, якщо він дійсно важливий, додасть роботи, адже їм доведеться витрачати час на спілкування з поруч не придатних співробітників, які, наприклад, у віці 22 років захочуть спробувати сили в статусі керівника відділу продажів або головного бухгалтера . У підсумку втратить час і кандидат, який міг би в цей час пробувати свої сили в більш підходящої йому галузі.
Ще одна норма, якою пишаються автори ініціативи, також викликає сумнів у своїй ефективності. Так роботодавці зможуть приймати молодих фахівців на стажування терміном до шести місяців, не передбачає оплату, але із записом в трудовій книжці. Це дозволить молоді не тільки отримати перший професійний досвід, але і офіційне підтвердження для майбутнього роботодавця. Однак, такий стан може призвести до погіршення і без того не найкращій ситуації з офіційним працевлаштуванням в країні. Роботодавець отримує е ще одну можливість не брати на роботу випускників офіційно - тепер про кожного співробітника, з яким фактично є, а юридично - ні трудових відносин, перевіряючим з податкової або центру зайнятості можна буде сказати, що ці десять співробітників - все як один, працюють на умовах безкоштовного стажування.
Пастки для рекрутерів
Що стосується компаній, що надають посередницькі послуги в сфері працевлаштування, то їх діяльність потрапить під жорсткий контроль чиновників, які, на жаль, взагалі слабо розуміють, що таке бізнес.
До послуг з посередництва у працевлаштуванні парламент відніс пошук роботи і сприяння в працевлаштуванні особи, добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (в тому числі іноземних) в межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).
Всі компанії, які надають такі послуги (рекрутинг, аутстаффінг і подібні), будуть потрапляти до переліку, який буде вести Державна служба зайнятості України, і їм доведеться, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення», співпрацювати з центрами зайнятості.
Виглядати це буде, швидше за все, в такий спосіб. На даний момент, якщо компанія планує знайти співробітника через центр зайнятості (зазвичай таким чином підшукують низькокваліфіковані кадри), відділ кадрів роботодавця офіційно звертається до центру зайнятості шляхом подачі форми 3-ПН про наявність вакансії. У відповідь чиновники починають просто роздавати контакти роботодавця всім бажаючим безробітним, які часто взагалі не відповідає вакансії, а бідний рекрутер тільки і встигає відбиватися від дзвінків невідповідних кандидатів. Хто стикався - той знає ...
Тепер же, судячи з усього, у рекрутингових компаній виникне не право, а обов'язок приймати «допомогу» від центру зайнятості, співробітники якого мало приділяють часу навіть вивчення вимог до вакансії і просто завалять фахівців з підбору персоналу цим самим персоналом. Причому анонімність роботодавцю навряд чи вийде зберегти. Про жодні попередні відборах резюме мова також не йтиме.
Конфіденційна інформація про те, що рекрутингова компанія здійснювала підбір для того чи іншого замовника, стане публічною - потрібно буде подавати в центр зайнятості відомості про здійснений підборі і працевлаштуванні кандидатів до тих клієнтів, яким ці кандидати підійшли і прийняті на роботу.
Крім того, Законом заборонено направляти співробітників на робочі місця в компанію, в якій протягом року відбувалося скорочення штату. Дана норма фактично звузить можливості підбору персоналу у багатьох компаній, які, наприклад, дійсно скоротили штат кілька місяців тому, а тепер вирішили розширити штат, тому що ситуація всередині компанії покращилася. Від цього постраждають і самі рекрутери, що працюють на умовах аутсорсингу, оскільки коло потенційних клієнтів буде звужений за рахунок подібних компаній.
Анна Воєводіна, правозахисник, адвокат, юрист компанії «HeadHunter» Україна
ЮРЛІГА