Щорічно в казахстанські ВНЗ надходить понад 100 тис. Випускників шкіл. Всі вони, так чи інакше, стикаються з проблемою вибору підходящого ВНЗ, а після здобуття вищої освіти - з труднощами працевлаштування.
Це дослідження, проведене дослідницьким агентством «Рейтінг.KZ» в травні-червні 2012 року, покликане допомогти потенційним абітурієнтам зробити правильний вибір і підібрати той ВНЗ, який дасть їм найбільш якісну освіту.
ОЦІНКА HR-СПЕЦІАЛІСТІВ ТА КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙ
Перелічені нижче дані складено за результатами опитування 72 керівників великих компаній і фахівців їх HR відділів. Головне питання, за результатами відповідей на який було складено рейтинг, звучав так: «Спираючись на свій досвід, відзначте, будь ласка, з наведеного нижче списку ВНЗ ті, які, на Вашу думку, дають найбільш якісну освіту в сфері діяльності Вашої компанії».
ВНЗ, відмічені респондентами більшу кількість разів, зайняли більш високе положення в таблиці. Думка експертів розподілилася таким чином:
Таким чином, найбільшою довірою серед HR-фахівців і керівників компаній користуються Університет КІМЕП, Казахстансько-Британський технічний університет, Казахський національний технічний університет ім. К.І. Сатпаева, Міжнародна академія бізнесу і Казахський національний університет ім. аль-Фарабі.
Примітно, що дві позиції в лідируючій трійці зайняли приватні ВНЗ, вартість навчання в яких є однією з найвищих по країні. Це передбачає, що вкладення значних коштів у вищу освіту підвищує шанси на успішне працевлаштування.
Судячи з результатів дослідження, приватні освітні установи користуються великим авторитетом серед роботодавців, ніж державні ВНЗ. У зв'язку з цим державно-приватна модель вищої освіти виявилася виправданою в Казахстані.
Більшість регіональних ВНЗ мають низький авторитет серед великих компаній як потенційних роботодавців їх випускників. Так, чотири ВНЗ (ЗКАТУ ім. Жангір-хана, КГУТІ ім. Ш. Есенова, ЮКГУ, і ВКГУ) взагалі не отримали оцінок з боку респондентів. Почасти це можна пояснити тим фактом, що більшість з HR-фахівців ведуть свою основну професійну діяльність в Алмати і Астані, а значить, не часто трапляються з претендентами на роботу, хто закінчив регіональні ВНЗ.
Подавляюще більшість HR-фахівців і керівників компаній (67%) використовують практику прийому на роботу вчорашніх випускників ВНЗ. При цьому майже третина компаній (30%) вважають за краще оновлювати свій штат за рахунок набору досвідчених співробітників.
Дані показники в багато пояснюють існуючу проблему первинного працевлаштування випускників. Керівництво багатьох компаній не відчуває своєї відповідальності за поповнення ринку праці новими кваліфікованими фахівцями.
Більшість респондентів (53%) відповіли, що при прийомі на роботу випускники авторитетних для них ВНЗ мають певну перевагу перед іншими претендентами. При цьому значна частина опитаних (40%) запевняють, що всі претенденти при прийомі на роботу знаходяться в рівних умовах незалежно від отриманої освіти.
Абсолютна більшість респондентів (69,4%) зазначили, що їх компанії не співпрацюють з казахстанськими ВНЗ в процесі підготовки фахівців. Даний факт підтверджує відсутність зацікавленості більшості компаній, що працюють в Казахстані в довгострокове вкладення коштів в розвиток їх кадрового потенціалу. Почасти ця обставина можна пояснити надлишком молодих кадрів з вищою освітою.
Єдиним ВУЗом, з яким співпрацює помітне число компаній, чиї представники взяли участь в опитуванні, був визнаний КІМЕП (13,9%). Необхідно відзначити, що за даним критерієм лідирують ВНЗ, адміністрація яких проводить методичну роботу по налагодженню співпраці з ключовими профільними компаніями. Ця обставина є важливим показником, що характеризує з кращого боку якість освіти в такому вищому навчальному закладі.
На думку абсолютної більшості респондентів (69,4%), найбільш якісну освіту в сфері діяльності їхніх компаній за кордоном дають російські ВНЗ. Хороша якість освіти в Росії, мабуть, можна пояснити ментальної близькістю наших країн, а також схожістю моделей бізнесу в них.
Всупереч поширеній думці про гарні перспективи працевлаштування після закінчення ВНЗ дальнього зарубіжжя, учасники опитування оцінили якість навчання в них порівняно не високо. Друге місце за якістю освіти зайняли британські (44,4%), а третє - американські (36,1%) ВНЗ.
Такі результати ставлять під сумнів ефективність навчання казахстанських студентів за кордоном і багато в чому пояснюють існуючі проблеми з працевлаштуванням казахстанських випускників іноземних ВНЗ у себе на батьківщині, особливо, в недержавних компаніях.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
В цілому, даний дослідження дозволило виявити, що основним критерієм оцінки якості вищої освіти в тому чи іншому ВНЗ Казахстану є успішність працевлаштування його випускників.
Разом з тим найбільший вплив на цю успішність роблять не стільки статус і сформований, причому в більшості випадків ще з радянського часу, імідж вітчизняних ВНЗ, а також якість отриманого навчаючись в них громадянами освіти, скільки рівень сприйняття відповідних ВНЗ потенційними роботодавцями.
Вибір останніх на користь Університету КІМЕП, Казахстансько-Британського технічного університету та Міжнародної академії бізнесу дає підставу припускати, що певна частина казахстанських роботодавців відповідного рівня в процесі найму нових кадрів роблять ставку на них не тільки як на фахівців в тій чи іншій сфері, але і як на самодостатніх і порівняно благополучних в матеріальному відношенні громадян.
Інакше кажучи, фактори, що дозволяють характеризувати випускників різних ВНЗ в соціально-психологічному відношенні, здатні надати більший вплив на їх працевлаштування на більш-менш престижну і добре оплачувану роботу, ніж придбана ними спеціальність і факт її отримання в конкретному ВНЗ.
Ще більш важливим результатом цього дослідження є виявлення переваг потенційних роботодавців на користь випускників ВНЗ, які готують фахівців з різних технічних спеціальностей (КБТУ, КазНТУ ім. К.І. Сатпаева, ВКГТУ ім. Даулет Серікбаева, Атирауська інститут нафти і газу і Алматинский університет енергетики та зв'язку). Ця обставина підтверджує необхідність збільшення рівня професійної підготовки інженерно-технічних кадрів для різних галузей економіки країни.
Порівняно низькі місця в отриманому рейтингу таких регіональних ВНЗ, як Східно-Казахстанський державний технічний університет імені Даулет Серікбаева, Атирауська інститут нафти і газу, Карагандинський державний університет імені Букетова, Павлодарский державний університет ім. С. Торайгирова і т.д., не означають їх неконкурентоспроможність по відношенню до інших ВНЗ. Як правило, випускники даних ВНЗ цілком здатні знайти щодо відповідну роботу у відповідних регіонах.
З метою ж позитивного вирішення питання щодо зайнятості випускників вітчизняних ВНЗ за доцільне:
- Розвивати відносини ВНЗ, незалежно від форми їх власності, з компаніями та організаціями квазідержавного (холдинги, національні компанії і т.д.) і приватного секторів з метою стимулювання зацікавленості і участі в тій чи іншій формі (наприклад, свого роду шефство) даних компаній і організацій в підготовці ВУЗами фахівців у відповідних сферах (галузях) при обов'язковому працевлаштуванні таких по завершенню ними навчання у ВНЗ.
- Встановити квоти в державних органах, а також на підприємствах і в організаціях з державною участю, для забезпечення працевлаштування випускників державних вищих навчальних закладів.
- Стимулювати зацікавленість самих ВНЗ надавати робочі місця своїм випускникам в якості своїх викладачів.
Дані по дослідженню надані компанією Рейтінг.kz .