Працівники порту "Ніка-Тера" обурені беззаконням на підприємстві
Співробітниця ТОВ "МСП Ніка-Тера", тальман Тетяна Левченко обурена тим беззаконням, що твориться в порту, і звернулася до миколаївських ЗМІ за допомогою, повідомляє Корабелов.ІНФО .
Тетяна Левченко вважає, що на неї тиснуть, намагаючись змусити її чоловіка забрати з суду заяву, де він звинувачує «Ніка-Теру» в незаконному звільнення.
Наводимо лист Тетяни Левченко в повному обсязі:
«Я працюю в ТОВ" МСП Ніка-Тера "на зерновому терміналі (вантажний район №1).
12.03.2014 р, відпрацювавши денну зміну, я виходила через КПП №2, де у мене без причин служба охорони вилучила пропуск (його в мене забрав особисто охоронець Олександр Перник). Пояснили, що це розпорядження служби безпеки порту, а безпосередньо - Лободзінська А.В.
Я попросила охорону видати мені акт про те, що у мене забирають пропуск, але вони документ не дали, а сказали, щоб я не переживала, мовляв, завтра вранці пропуск буде на КПП №1.
13 березня вранці я звернулася в КПП №1, але мені сказали, що пропуску у них немає. Охоронець при мені зв'язався по телефону з Лободзінська А.В., але той відповів, що претензій у служби безпеки до мене немає, і сказав, щоб я розбиралася з керівництвом свого району. Я тут же подзвонила своєму начальнику, але він відповів, що і у нього немає пропуску.
В той же день я звернулася до Територіальної інспекції з охорони праці, де мені підказали писати заяви на ім'я начальника порту Тимченко А.К. з проханням розібратися з мого питання і повернути пропуск, що я відразу і зробила (на сьогоднішній день я написала вже дві такі заяви, відправивши їх поштою цінним листом з описом та повідомленням).
13.03.2014 р я повинна була вийти в нічну зміну (з 20:00 до 8:00), але фізично без пропуску я на територію порту потрапити не змогла, хоча весь день намагалася вирішити цю проблему.
До кого я тільки не зверталася в наступні дні. Зв'язалася по телефону і з головою профспілки, в якому перебуваю, Сергієм Лейбою. Він пообіцяв все з'ясувати. Пізніше передзвонив і сказав, що служба безпеки порту «передбачає», що пропуск я «втратила», тому я повинна зателефонувати керівництву зернового терміналу з проханням виписати новий пропуск. Я зв'язалася з заст.начальника вантажного району А.С. Соколаном. Він «не міг зрозуміти», що мені від нього потрібно, але нібито погодився написати заявку на видачу пропуску.
Вранці 16 березня (за графіком - моя денна зміна) о 7:40 я підійшла на КПП №1 і попросила видати мій пропуск. Працівники служби охорони, оглянувши всі папки, сказали, що пропуску немає, але начкар пам'ятає, як їх зміна вилучила у мене пропуск, але його 12.03.2014 у них забрав співробітник служби безпеки І.А. Проворов ...
Загалом, ні 16-го в денну зміну, ні 17-го в нічну я вийти знову-таки не змогла, оскільки не змогла добитися, щоб мені або повернули незаконно вилучений у мене пропуск, або виписали новий.
Всі події, що відбулися зі мною, я пов'язую з тим, що в даний час з портом «Ніка-Тера» судиться мій чоловік - В.А. Левченко, подавши позовну заяву до суду про своє незаконне звільнення з підприємства.
Зараз йде моральний пресинг на нашу сім'ю - протиправними діями по відношенню до мене, мабуть, намагаються змусити мого чоловіка «відступитися». У всякому разі, нам дали зрозуміти: або мій чоловік забирає позовну заяву, і нас обох звільняють «за згодою сторін» з відповідними виплатами, або знайдуть спосіб звільнити мене «по статті».
Я також дізналася, що моїм співробітникам було заявлено з приводу моєї відсутності на змінах: «Будете сунути носи, куди не потрібно - будете вилітати з роботи. А Левченко тут працювати не буде ... »
У надії домогтися справедливого вирішення питання, я готова звертатися в прокуратуру, на центральне телебачення, куди завгодно ... Думаю, служба безпеки ТОВ "МСП Ніка-Тера" розуміє незаконність своїх дій.
Не знаю, що вплинуло на хід подій, але 18 березня мені подзвонив начальник вантажного району №1 (до цього він був на лікарняному) і сказав, щоб в середу, 19 березня, я приїхала за новим пропуском, і в наступну свою зміну виходила на роботу.
Сподіваюся, що на цьому мої пригоди закінчаться, і я продовжу сумлінно виконувати свої робочі обов'язки - без «гонінь» і морального тиску ».