далекий Схід - «ведмежий кут» Росії - сам хід історичного процесу висуває на авансцену сучасного світу як частину ключового регіону XXI століття. Подолання його соціально-економічної відсталості є життєво необхідним для розвитку всієї країни. Тим більше що для цього саме зараз виникли умови. І вже є перші результати.
Дуже показово, що Володимиру Путіну не довелося летіти через всю країну до Тихого океану виключно для участі в форумі, оскільки крім цього він взяв участь в саміті БРІКС в Китаї. Крім того, серед питань, якими російський президент активно займається в ці дні, найважливіше місце займає врегулювання ситуації навколо Північної Кореї.
Така щільність найважливіших світових подій, сконцентрованих в цій частині світу, наочно демонструє те нове - найважливіше - місце Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) в новій світовій системі.
У зв'язку з цим зусилля Москви щодо розвитку російського Далекого Сходу знаходяться повністю в руслі глобального тренду. Рішення даної проблеми давно назріло. Історично цей стан справ крайньої відсталості цього унікального російського макрорегіону ставало вже нетерпимим і відверто небезпечним для країни. Глава Асоціації туристичної галузі Всекитайської торгово-промислової палати Ван Пін, виступаючи на форумі, прямо сказала, що останні сто років Далекий Схід практично не освоювався. Правда, в її вустах це прозвучало компліментом, оскільки зробило регіон вкрай привабливим для розвитку в ньому екологічного туризму.
Цей коментар представника Китаю оголює іншу сторону нинішнього положення Далекого Сходу.
Саме зараз виникли унікальні зовнішні умови, які дають шанс принципово якісного стрибка для макрорегіону.
З віддаленого ведмежого кута він може - і має все необхідне для цього - стати опорним пунктом Росії в ключовому регіоні світу в XXI столітті. Упустити цей шанс було б величезною і дуже образливою помилкою.
У Москві це все, безумовно, розуміють. Невипадково федеральним керівництвом уже який рік робляться серйозні зусилля в даному напрямку. Більш того, з огляду на що ведеться роботу, вже можна підвести деякі проміжні підсумки.
Однією з найболючіших проблем регіону як і раніше є обезлюднення. Так, відтік населення вдалося радикально знизити в порівнянні з попередніми десятиліттями, але поки так і не вдається остаточно переламати негативну тенденцію - зниження чисельності населення зберігається. Згідно з озвученими президентом даними, на даний момент воно знаходиться на рівні 0,3%. І це не дивлячись на масштабні програми залучення населення на Далекий Схід - від «Співвітчизників» до «Далекосхідного гектара».На минулому в рамках форуму Держраді Путін запропонував розширити програму надання безкоштовного гектара саме за рахунок співвітчизників.
У той же час, з огляду на і масштаби проблеми, і традиційну для Росії інерційність, занадто оптимістично було б розраховувати на те, що вдалося б за якусь пару років подолати копившееся десятиліттями соціально-економічне відставання далекого Сходу .
У макрорегіоні закладена маса наймасштабніших проектів, позитивні результати яких неминучі. Той же «далекосхідний гектар» вже дає реальну віддачу і численні позитивні приклади.
Однак фактор унікальних природних ресурсів вкрай значущий (зокрема, федеральна влада також все активніше акцентують необхідність розвитку туристичної галузі). Та й без високотехнологічних та інноваційних підприємств, вбудованих в глобальні економічні ланцюжки, Далекому Сходу не вдасться принципово вирішити накопичені проблеми.
Втім, тут теж має місце непоганий заділ. Найбільші проекти широко відомі - космічний кластер навколо космодрому Східний, авіакластер навколо авіазаводу в Комсомольську-на-Амурі , Нафто- і газопереробні підприємства, пов'язані з масштабними проектами Роснефти і Газпрому. Плюс Вільний порт Владивосток і території випереджаючого розвитку, які спочатку були створені саме під далекосхідні завдання і вже довели свою ефективність.
Підсумок був в середу озвучений Володимиром Путіним: зростання промисловості Далекого Сходу на 8,6% за останні три роки. І це три роки, які для Росії в цілому були роками важкої економічної кризи. Мабуть, це і є відповідь на всі скарги критиків про повільності процесів і недостатності позитивних змін на Далекому Сході. Просто дайте йому ще трохи часу.